Толера́нтність (від лат. tolerantia — «терпіння, терпимість, прийняття») — термін, що позначає терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки і звичок. Може використовуватися як у соціологічному, так і в медичному контексті. У даній статті мова піде саме про толерантність людського організму до впливу тетрагідроканнабінолу. Вона проявляється в поступовому збільшенні кількості прийманого речовини для досягнення бажаного ефекту.
Справа в привиканні організму людини до ТГК. Каннабіноїди, які містяться в марихуані, взаємодіють з ендоканнабіноїдною системою організму. Зокрема, з каннабіноїдними рецепторами CB1 в головному мозку. Вони впливають на області мозку, відповідальні за настрій, пам’ять, рухливість, сон та систему заохочення. Наш мозок постійно регулює кількість рецепторів, в залежності від внутрішнього стану організму. Тоді як щоденне вживання марихуани зменшує кількість рецепторів СB1. Цей процес називається від’ємною регуляцією.
Як запобігти розвитку толерантності до каннабісу?
Один з найпростіших і безболісних способів це зменшення дози або вживання на постійній основі лише невеликої кількості каннабісу. Таким чином, ви припините постійно “глушити” рецептори, і вони почнуть поступово відновлюватися.
Другим способом є повний відмов від вживання на короткий період. Результати багатьох досліджень говорять про те, що для запобігання розвитку толерантності до каннабісу, достатньо всього кілька днів повної перерви. Схильність рецепторів CB1 починає швидко відновлюватися після утримання від вживання каннабісу. А з часом їхня кількість навіть може збільшитися. До такого результату прийшли вчені з Йельського університету, які, разом з колегами, досліджували ендоканнабіноїдну систему чоловіків, регулярно вживають марихуану віком від 18 до 35 років. Вже на четвертому тижні утримання, кількість рецепторів СВ1 стала порівнянною з групою, яка не вживала каннабіс. Щільність рецепторів була ще дещо нижчою. Але дослідники вважають, що при тривалому утриманні, рецептори CB1 неодмінно повернуться до норми.
Третім способом є перехід на каннабідіол (CBD), який не є психоактивною речовиною. Вживаючи каннабідіол замість ТГК, можна уникнути психоактивного впливу, але все ж відчути деякі з розслаблюючих і знеболюючих властивостей марихуани. Потенційне використання CBD в медицині досі є питанням досліджень. Вченим вже відомо, що каннабідіол володіє протиблювотним, протиепілептичним, антипсихотичним, протизапальним та іншими ефектами.
Четвертим способом є запобігання розвитку звички до каннабісу, це зайняття спортом. При фізичних навантаженнях в організмі людини природним чином підвищується рівень ендоканнабіноїдів. При зниженні дози ТГК, відвідування спортзалу може вагомо покращити сприйнятливість організму.
Також існує думка, що можна боротися з толерантністю, періодично змінюючи вживаний сорт. Яких-небудь досліджень, що підтверджують цю теорію, ми не зустрічали. Але команда РастаМастера вважає, що в цьому є частка правди. Сорти можуть мати настільки різний ефект, що ви відразу помітите зміну. Можна, наприклад, завжди мати під рукою різні сорти і вживати їх через день.
Як розвивається толерантність при вживанні марихуани в їжу?
Якщо вживати екстракти марихуани в їжі, з часом печінка почне метаболізувати каннабіноїдні сполуки, знижуючи при цьому ефект зміни свідомості. В такому випадку, фахівці рекомендують, за аналогією з курінням, утриматися деякий час, щоб повернути попередній ефект.
Також потрібно розуміти, що раптовий відмов від вживання ТГК може викликати побічні ефекти, такі як: роздратованість, труднощі зі сном, поганий настрій, посилення болів у тілі та зміна апетиту. Таким чином організм приходить в нормальний стан.
Для уникнення негативних ефектів, викликаних недостатністю ТГК в організмі людини, є кілька рекомендацій:
– відведення на сон вісім або дев’ять годин
– збільшення споживання їжі, багатої поживними речовинами.
– вживання вищезгаданого CDB
В загальному, відмова або зниження дози ТГК відбувається абсолютно безпечно і м’яко. Потрібно лише пам’ятати про індивідуальні особливості кожного організму та його схильність до різних видів синдрому відмови.
