Мирослав Томовський, 21 березня 2018 року.
У минулі часи, шкільні автобуси вишкрябували чергу біля фабрики у місті Смітс-Фоллс, розташованому в Північному Онтаріо, Канада. Протягом 45 років сюди приїжджали тисячі школярів з їхніми сім’ями, щоб побачити Канадську столицю шоколаду. Місцеві жителі все ще згадують свої дитячі спогади, коли замість магазинчика зі солодощами вони бігли до фабрики Герші. “Солодка” сторінка історії містечка закінчилася в 2008 році, коли завод переїхав із Смітс-Фоллс до Мехіко, і місцеві залишилися без градоутворюючого підприємства.
Вранці, коли мав відбутися інтерв’ю, мер міста зустрів нас у стильному пурпурному костюмі, невтомно розповідаючи про концентрати, настої, КБД-капсули та квітки. Через 6 років спаду без великої промисловості, Смітс-Фоллс став штаб-квартирою одного з світових лідерів з виробництва медичної марихуани.
“Коли щойно з’явилося згадуватися про те, що ми можемо стати конопляною столицею Канади, це здавалося невдалим жартом” – згадує мер Смітс-Фоллс, Шон Панков, – “зараз це казка, що стала реальністю”. Ще недавно порожні будівлі фабрики за адресою Хершлі Драйв, 1, сьогодні оточені двома рядами припаркованих автомобілів, а над входом красується гордий напис “Tweed” (назва фірми – прим. пер.).
Незважаючи на офіційну належність до сільськогосподарської індустрії, всередині будівлі вона більше нагадує завод Форда, ніж ферму. В загальному, атмосфера знайома будь-якому заводському робітнику. Але є одна чітко помітна деталь, яка розкриває всю неординарність того, що відбувається – різкий запах марихуани. Повсюди панує атмосфера абсолютного щастя. Ми помітили це відразу за широким посмішкою, від вуха до вуха, робітника, що йшов нам назустріч.
Ден працює на Tweed вже рік, прийшовши сюди після 20-річної кар’єри в роздрібній торгівлі, де, за його словами, “немає місця для розвитку”. Починаючи працювати триммером (людиною, відповідальною за прибирання та стрижку рослин – прим.пер), як і більшість працівників Tweed, він відчув впевненість в одному: “Я ніколи не мав роботу на заводі, і ця мені подобається”.
Прогулюючись коридором, ми помітили жінку в лабораторному халаті, швидко йдучи до нас. Вона пояснила, що загальний рух пов’язаний з підготовкою компанії до легалізації каннабісу в Канаді, запланованої на осінь. “Ще 4 роки тому, напевно, вважали мене божевільною” – поділилася спогадами Аманда Далей, жінка в лабораторному халаті, яка покинула кар’єру в фармакології, щоб стати віце-президентом Tweed. “Спочатку було важко навіть зібрати людей, готових працювати з нами, а зараз немає кінця черзі бажаючих”.
Така є нова реальність Канади. З вересня рекреаційний каннабіс буде легалізований по всій країні, і компанії, такі як Tweed, сподіваються стати законодавцями моди на новому ринку. Кріс Мюррей, колишній вожатий у таборі, а нині директор відділу міжнародної торгівлі та медичний спеціаліст Tweed. Він подорожує по всьому світу, включаючи Німеччину та Австралію, щоб домовитися про поставку відбірних канадських медичних рослин. “У Канаді немає гострого питання щодо легалізації каннабісу” – каже Мюррей, “Канада є найбільшим споживачем каннабісу на душу населення в світі. Тому в нашому суспільстві марихуану давно сприймають як щось звичайне”.
На території заводу панує дуже гостинна атмосфера, незважаючи на те, що ветерани та новобранці ростучої каннабіс-індустрії активно готуються до легалізації. Одним із “ветеранів” заводу є Кейлі, яка вже 2 роки працює тут. Як і більшість співробітників, вона потрапила до Tweed виключно волею випадку. Після навчання вона планувала присвятити своє життя кар’єрі столяра. “За тиждень до отримання контракту тут, мені запропонували дійсно гарну роботу”, але вибір очевидний. Для Кейлі робота з марихуаною мало чим відрізняється від роботи з будь-якою іншою сировиною. “Крізь завод щоденно проходять просто гори каннабісу. Для більшості з нас це стало рутиною”.
За словами мера Панкова, конопельна індустрія принесла місту не лише робочі місця. Вона оживила ринок нерухомості, а також сприяла припливу населення. Зараз все більше людей залишають шумне життя Оттави та Торонто, з радістю переїжджаючи в тихе містечко на берегах каналу Рідо. Джордан Сінклер, ще один зі співробітників Tweed, відзначає, що Канада – одна з небагатьох країн, де подібне виробництво дозволено на законодавчому рівні. Юридично все оформлено так, що індустрія захищена від аутсорсінгу. “Це повернення класичної оброблювальної промисловості. Відмінний спосіб відновлення виробництва і створення робочих місць”.
В усій цій ідилії, звісно, є й підводні камені. З адаптацією коноплі в Канаді та відкриттям для таких компаній, як Tweed, можливостей нести свої переконання світу, індустрія ризикує наступити на ті ж граблі, що й інші галузі, покинувши маленькі містечка, подібні Смітс-Фоллс, в пошуках більш дешевих умов виробництва. Легалізація в Канаді, безумовно, крок у правильному напрямку. Але з поступовим розвитком цивілізації все більше країн отримають нові знання про те, чого раніше боялися, і відкриють свої двері для коноплі.
Сміт Фолс вже неодноразово став жертвою автоматизації, аутсорсінгу та технічного прогресу. Заснований як транспортний центр на березі каналу Рідо, він швидко став залізничним хабом, який надавав величезну кількість товарів автомобільній та іншим галузям. Проте багато компаній покинули місто в пошуках кращих умов.
Зараз конопля стала квитком у майбутнє для міста. Очікується, що Tweed незабаром перевершить шоколадний завод Герші по кількості робочих місць, працевлаштовуючи понад 600 осіб і перевершивши всі початкові прогнози. З 2014 року, коли компанія вперше прийшла у місто, відбувся величезний стрибок. Спочатку місцеві мешканці та чиновники сумнівалися, що фірма зможе заповнити всі невикористані виробничі потужності. “Скептики можуть сказати, що ми були у відчаї, і готові прийняти будь-які фірми. Але ми не хотіли приймати кого завгодно. Подумайте логічно – який ще новий бізнес, створений за останні десятиліття, може прийти на нове місце і так швидко зайняти всі 5 гектарів виробничих площ?” – розповідає мер.
Ще кілька років тому це був би великим ризиком – прийняти у місті велику конопельну компанію. Проте з розвитком індустрії подібні фірми виходять з підпілля, все впевненіше пробиваючись до своєї частки на фондовому ринку. Для прихистивших їх містечок це другий шанс на процвітання. Мер Сміт Фолс активно боровся за заборону куріння сигарет, але вважає вживання рекреаційної коноплі зовсім іншим явищем. Крім розвитку виробництва, марихуана повинна допомогти і розвитку туризму в місті. Круїз живописним каналом Рідо, покурюючи “косяк” – чи не рай для туриста? “Моя роль як керівника міста – ідентифікація речей, здатних приносити користь суспільству, та їх активна підтримка. Зараз це конопля, а, можливо, колись ми і повернемося до виробництва шоколаду”.
Джерело: herb.co
